Синдром професійного (емоційного) вигорання — так називається серйозна недуга, яка відносно недавно поповнила Міжнародний класифікатор психічних хвороб. Вона загрожує представникам усіх професій, однак чи не найбільше потерпають від неї вчителі.
Професія педагога – одна з тих, де синдром «професійного вигорання» є найбільш поширеним. Тому дуже важливим є вивчення особливостей його виникнення, розвитку та перебігу саме у педагогічній діяльності.
Синдром «професійного вигорання» - один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності.
Термін «професійне вигорання» з’явився у психологічній літературі відносно недавно. Його ввів американський психіатр Дж.Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з клієнтами, пацієнтами, постійно перебувають в емоційно завантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги. Це люди, які працюють у системі «людина-людина»: лікарі, юристи, соціальні працівники, психіатри, психологи, вчителі.
1. Зазделегіть програвайте варіанти.
2. Учіться планувати.
3. Визнайте і приймітьобмеження.
4. Розважайтеся.
5. Будьте позитивною особистістю.
6. Учіться терпіти і прощати.
7. Уникайте нездорової конкуренції.
8. Робіть регулярно фізичні вправи.
9. Розповідайте про свої неприємності.
10. Учіться безмедакаментозного методу розслаблення.