Синдром професійного вигорання.

Синдром професійного (емоційного) вигорання — так називається серйозна недуга, яка відносно недавно поповнила Міжнародний класифікатор психічних хвороб. Вона загрожує представникам усіх професій, однак чи не найбільше потерпають від неї вчителі.

Професія педагога – одна з тих, де синдром «професійного вигорання» є найбільш поширеним. Тому дуже важливим є вивчення особливостей його виникнення, розвитку та перебігу саме у педагогічній діяльності.

Синдром «професійного вигорання» - один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності.

Термін «професійне вигорання» з’явився у психологічній літературі відносно недавно. Його ввів американський психіатр Дж.Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з клієнтами, пацієнтами, постійно перебувають в емоційно завантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги. Це люди, які працюють у системі «людина-людина»: лікарі, юристи, соціальні працівники, психіатри, психологи, вчителі.

Методичні рекомендації для подолання синдрому професійного вигорання.

1. Зазделегіть програвайте варіанти.

2. Учіться планувати.

3. Визнайте і приймітьобмеження.

4. Розважайтеся.

5. Будьте позитивною особистістю.

6. Учіться терпіти і прощати.

7. Уникайте нездорової конкуренції.

8. Робіть регулярно фізичні вправи.

9. Розповідайте про свої неприємності.

10. Учіться безмедакаментозного методу розслаблення.

Кiлькiсть переглядiв: 238